Проблема викривлення комунікації в управлінських відносинах та відтворення політичного порядку


  • O. V. Bashtannyk Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Ключові слова: https://doi.org/10.15421/171889

Анотація

Встановлення того, що реально існуючий політичний порядок неконгруентний до інституціональної складової політичної системи, порушує перед нами питання про те, завдяки чому підтримується його функціонування. Ця проблема є актуальною тому, що неформальність такого порядку в цьому випадку тяжіє скоріше до напівлегальної основи санкціонування, аніж до ціннісно-символічної складової буття. Можливо припустити, що одним із механізмів утвердження позаінституціонального політичного порядку є його самопідтримання через використання акторами політики специфічних практик взаємодії. Комунікативні практики, серед інших, мають визначальний вплив на вказані процеси, оскільки їх відкрита і раціональна реалізація дозволяє вийти на рівень обговорення правил організації владних відносин.Обґрунтовується, що у політичних системах, які трансформуються, вказана вихідна неконгруентність може бути усталена внаслідок викривлення змістовної сутності комунікації при застосуванні маніпулятивних технологій (в тому числі через систему освіти). На нашу думку, це є однією з передумов виникнення гібридних політичних режимів, у яких навмисне стимульоване співіснування формального (правового) і дієвого продукує невизначеність та є її результатом водночас. За подібних обставин індивідами застосовуються специфічні практики комунікації (наприклад, парадіалог), що сприяють відтворенню політичного порядку, яким вони були сконструйовані чи адаптовані в суспільному середовищі. Призвичаєння до ситуації подвійного послання може розглядатися як один з елементів формування подвійної інституціоналізації в суспільно-політичному середовищі, що пояснювало би стійкість останньої при макросистемній неефективності.

Посилання

1. Altman, Yu. (2013). Teoreticheskie problemy issledovaniy rassoglasovaniya (dissonansa) mezhdu individualnymi ustanovkami i realnymi postupkami v adaptacionnyh usloviyah neobhodimosti vybora ili prinyatiya resheniya [Theoretical problems of studies of the discrepancy (dissonance) between individual attitudes and real actions under the adaptive conditions of the need for choice or decision]. Adaptaciya lichnosti v sovremennom mire. Saratov: Nauchnaya kniga, 6, 7-21 [in Russian].
2. Beytson, G. (2000). Ekologiya razuma. Izbrannye stati po antropologii, psikhiatrii i epistemologii [Ecology of the mind. Selected articles on anthropology, psychiatry and epistemology]. Moscow: Smysl [in Russian].
3. Berezin, S., & Shapatina, O. (2006). Subektogenez v usloviyakh neopredelennosti [Subjectitv in conditions of uncertainty]. Vestnik SamGU, 10/1, 266-274 [in Russian].
4. Dem’yanenko, M. (2015). Populizm yak polity’chny’j fenomen i manipulyaty’vna texnologiya [Populism as a political phenomenon and manipulative technology]. Candidate’s thesis. Kiev [in Ukrainian].
5. Zelenkova, T. (2007). O setevoy paradigme v psikhologii [On the network paradigm in psychology]. Metodologiya i istoriya psikhologii, 2/3, 18-28 [in Russian].
6. Knyazeva, Ye. (2016). Rasshirennyy ekologicheskiy podkhod: seti zhizni, poznaniya, razuma i kommunikatsii [Advanced ecological approach: networks of life, cognition, reason and communication]. Fіlosofіya osvіty, 1, 163-188 [in Russian].
7. Kucheruk, I. (2013). Fenomen assimetrii v dialoge tsivilizatsiy i kultur [The phenomenon of asymmetry in the dialogue of civilizations and cultures]. Filosofiya obrazovaniya, 2, 132-136 [in Russian].
9. Mayer, B. (2012). O patterne «double bind» v sovremennom obshchestve i obrazovanii [About the «double bind» pattern in modern society and education]. Vestnik NGPU, 3, 44-57 [in Russian].
10. Ordenov, S. (2016). Filosofs’ka eksplikaciya ponyattya postmodernoyi pravosvidomosti suspil’stva [Philosophical Explication of the Concept of Postmodern Consciousness of Society]. Visny’k NAU, 2, 86-90 [in Ukrainian].
11. Potseluev, S. (2010). Dialog i kvazidialog v kommunikativnykh teoriyakh demokratii [Dialogue and quasi-dialogue in communicative theories of democracy]. Rostov na Donu: SKAGS [in Russian].
12. Potselue,v S. (2010). Politicheskiy paradialog. Chast I [Political Paradialogue. Part I]. ΣΟΦΙΑ. Pismo Filozofów Krajów Słowiańskich, 10, 163-190 [in Russian].
13. Potseluev. S. (2011) Politicheskiy paradialog. Chast II [Political Paradialogue. Part I]. ΣΟΦΙΑ. Pismo Filozofów Krajów Słowiańskich, 11, 139-165 [in Russian].
14. Strigankova. Ye. (2011). Sotsiokulturnyy analiz kommunikatsii: stanovlenie i metodologicheskie orientiry. Istoricheskie, filosofskie, politicheskie i yuridicheskie nauki, kulturologiya i iskusstvovedenie [Sociocultural analysis of communication: formation and methodological guidelines]. Voprosy teorii i praktiki, 4 (10)/I, 172-176 [in Russian].
15. Tikhomirov, S. (2013). K voprosu o dvoynom poslanii v korporativnom upravlenii, upravlencheskom uchete i kommunikatsiyakh kompanii v protsesse prinyatiya resheniy [On the issue of a dual message in the corporate governance, management accounting and communications of the company in the decision-making process]. Vestnik sotsialno-gumanitarnogo obrazovaniya i nauki, 1, 18-25 [in Russian].
Опубліковано
2018-08-16
Як цитувати цю статтю:
Bashtannyk, O. (2018). Проблема викривлення комунікації в управлінських відносинах та відтворення політичного порядку. Науково-теоретичний альманах "Грані", 21(7), 17-23. https://doi.org/10.15421/171889
Розділ
Статті