Біоцентризм як одна з основних категорій сучасного біополітичного дискурсу

  • А. Y. Kravets Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Ключові слова: біополітика, «людина політична», біовлада, біорізноманіття, біос, біо-система, біо-дипломатія

Анотація

Основною метою дослідження є концептуалізація категоріального апарату біополітики. Основна увага приділена біоцентризму як одній із основних категорій сучасного біополітичного дискурсу. Констатовано, що біополітика сьогодні пропонує різноманітні напрями досліджень і специфічний категоріальний апарат, при цьому слід відзначити коливання в інтерпретаціях основних термінів і категорій. В якості основних термінів розглянуто: «біополітику», «людину політичну», біовладу та біоцентризм. Систематизовано наявні в біополітиці визначення вищезазначених термінів та запропоновано авторські визначення. Так біополітика розглядається як нова еволюційна парадигма сучасної політичної науки, що досліджує «людину політичну» як біологічний вид з акцентом на психофізіологічних механізмах політичної поведінки та їх впливом на політичний процес. При цьому варто пам’ятати, що «Homo Politicus» – це соціальний примат, продукт біологічно-еволюційного розвитку, що має генетичну схильність до біологічної адаптації, соціальної ієрархії, політичного домінування і підкорення; «людину політичну» відрізняє самосвідомість, культура та мораль, що здатні домінувати над генетичними схильностями; природа людини є одночасно й раціональною, й ірраціональною; на поведінку «людини політичної» впливають процеси, що відбуваються у людському мозку; розвиток технологій, нейрофізіології та генетики здатні змінити «обличчя» і сутність «людини політичної». Отже, «людину політичну» визначено як індивіда з вродженими властивостями мозку і психіки, які впливають на його соціальну та політичну поведінку, можуть корегуватись в процесі соціалізації та виховання і змінюватись відповідно до викликів ХХІ ст. Біовлада розглядається як нова модель владних відносин, закріплених на законодавчому рівні, що покликана захищати життя у всіх його формах і проявах. І, нарешті, біоцентризм має на меті захист життя у всіх його формах і проявах, на всіх рівнях – від внутрішньодержавного до міжнародного; розуміння того, що людина є всього лиш частиною загального біорізноманіття, а отже не має права знищувати біосферу, керуючись економічною вигодою.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

1. Knjazeva, E. (2015). Ponjatye «Umwelt» Jakoba fon Ykskjulja y egho znachymostj dlja sovremennoj эpystemologhyy [The concept of «Umwelt» by Jacob von Ikskyul and its significance for modern epistemology]. Voprosy filosofii [in Russian].
2. Kravecj, A. (2016). Problematyka politychnoji povedinky u suchasnomu biopolitychnomu dyskursi [The Problem of Political Conduct in Modern Biopolitical Discourse]. Scientific and theoretical almanac «Grani», 12, 52-56 [in Ukrainian].
3. Kravecj, A. (2016). Vytoky biopolityky jak novogho naprjamku naukovykh doslidzhenj u mezhakh vitchyznjanoji politychnoji nauky [Origins of biopolitics as a new direction of scientific research within the limits of national political science]. Scientific and theoretical almanac «Grani», 3, 68-72 [in Ukrainian].
4. Oleskyn, A. (2002). Socyokuljturnaja rolj sovremennoj byologhyy y ee otrazhenye v byopolytyke: ystoryko-nauchnыj analyz [Sociocultural role of modern biology and its reflection in biopolitics: historical and scientific analysis]. Doctor’s thesis. Moscow: MGU [in Russian].
5. Potapenko, Ja.(2013). Somatychne buttja indyvidu jak ob’jekt doslidzhenj u ghaluzi biopolityky [Somatic being of the individual as an object of research in the field of biopolitics]. Ghileja, 74, 397-399 [in Ukrainian].
6. Pjatyghorskyj, A., & Alekseev, O. (2010). Razmyshljaja o polytyke. Prylozhenye 3. Byopolytyka [Thinking about politics. Annex 3. Biopolitics]. Retrieved from http://gtmarket.ru/laboratory/basis/3182/3192 [in Russian].
7. Fuko, M. (2005). Nuzhno zashhyshhatj obshhestvo [It is necessary to protect the society]. SPb: Nauka [in Russian].
8 Blank, R. (2014). Biology and politics: an introduction. Politics and the life science: the state of discipline. UK: Emerald Group Publishing Limited.
9. Negri, А. (2007). The Labor of the Multitude and the Fabric of Biopolitics. Mediations. Retrieved from: http://www.mediationsjournal.org/articles/the-labor-of-the-multitude-and-the-fabric-of-biopolitics. ISSN: 2333-9721
10. Peterson, S., & Somit, A. (2011). Biology and politics: The cutting edge. UK: Emerald Group Publishing.
11.Vlavianos-Arvanitis, A. (1985). Biopolitics – dimensions of biology. Retrieved from: http://biopolitics.gr/publications/textbooks/dimensions-of-biology-en/
12. Vlavianos Arvanitis, A. (2011). Biopolicy – Building a green society. Cadmus. Retrieved from: http://www.cadmusjournal.org/node/73
13. Vlavianos Arvanitis, A. (1985). Biopolitics – methods for implementation an ecumenical. Retrieved from: http://biopolitics.gr/biowp/wp-content/uploads/2013/04/BIOPOLITICS-METHODS-FOR-IMPLEMENTATION1.pdf

Переглядів анотації: 423
Завантажень PDF: 320
Опубліковано
2018-08-14
Як цитувати
KravetsА. Y. (2018). Біоцентризм як одна з основних категорій сучасного біополітичного дискурсу. Науково-теоретичний альманах Грані, 21(7), 5-10. https://doi.org/10.15421/171887
Розділ
Стаття