Філософія соціокультурних значень в інформаційній системі вчора та сьогодні
Ключові слова:
філософія, соціокультурний простір, інформаційне суспільство, система виховання та освіти
Анотація
Відносини молодої людини з освітою і з самим собою визначає комунікативне значення, яке розглядається в культурі не тільки розуму, а й глибини душі, для того щоб контролювати потенціал усвідомлення сенсу буття. Ставлення людини до світу визначається символами та смислами для комунікативного обміну і як самоціль.Цінності визначають мотивацію, зокрема, коли справа доходить до корпоративної солідарності, коли ви хочете робити те, що маєте і має робити тільки те, що ви хочете. Конфлікт може бути вирішено вчасно, коли громадська думка йде до його швидкої реалізації – зокрема розробка нової гуманістичної інтерпретації сенсу професійної мети, з якою особа пов’язана або торкається уваги курсантів щодо нових форм навчання як особливої цінності.В освіті існує кілька початкових (основних) видів ціннісного відношення молодої людини до світу, тому що він може виступати у якості «майбутнього» професіонала як «чужинець». Культура – універсальний спосіб, за допомогою якого людина перетворює світ у «свій», перетворюючи його в «Будинок людського (сенс) існування». Цінна професіоналізація, навіть весь світ, перетворює комунікативні ідеї у світ ідеалів культурного розвитку буттяЗначення аспекту професійної сторони буття завжди виявляє цивілізаційний рівень інформаційного розвитку гуманістичних важелів людини, і далеко не завжди вони можуть бути виражені раціонально: більшість аксіологічних почуттів розкривають сутність свідомої та несвідомої глибини людської душі. Але ці та інші аспекти професіоналізму можуть стати універсальними, поєднуючи єдину мету багатьох носіїв національних культурних смислів і виступаючи в якості основи їх думок і почуттів. Це така цінність, яка формує інформаційне поле культури взагалі, що впливає на статус національних цінностей.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
1. Aksenova, V.I., & Sklovs’kyy, I.Z. (2008). Metafizychny dyskurs u konteksti tsuviliztsiynoho rozvytku Ukrayiny [Metaphysical Discourse in the Context of the Civilizational Development of Ukraine]. Perspektyvy, 4, 3-9 [in Ukrainian].
2. Borinshtein, E.R. (2017). Osnovni pidvalyny vidomoho svitu filosofii osvity [The essential foundations of the known world of the philosophy of education]. Naukove piznannya: metodologiya ta tehnologii, 1, 20-27 [in Ukrainian].
3. Vernadsky, V.I. (1990). Ukraynskyy vopros v russkoe obshcestvo [The Ukrainian Question and the Russian Society]. Rodyna, 4, 90-95 [in Russian].
4. Rozanov, V. (1990). Ot cheho ne udalsya pamyatnyk Hoholyu? [What did the monument to Gogol fail?]. Moscow: Sovetskaya Rossyya [in Russian].
5. Sklovsky, I.Z., & Sklovska, O.I. (1993). Klerykal’nyy factor I yoho vplyv na sutnistno-polityychni zmahhannya Ukrayiny [Clerical factor and its influence on the essence-political competitions of Ukraine]. Politychnyy visnyk. Mynule i suchasnist’. (Vols. II). (pp. 12-15). Kyiv: Kyyivsk’kyy derzh. un-t. [in Ukrainian].
6. Berdyayev, N.A. (1991). Smysl istorii [The meaning of history]. Moscow: Mysl [in Russian].
7. Benedict XVI Roman Pope. (2011). Rolʹ universytetiv v Yevropi tretʹoho tysyacholittya [The Role of Universities in Europe of the Third Millennium]. Katolytsʹkyy visnyk. Vseukrayinsʹkyy dvotyzhnevyk, 3, 11 [in Ukrainian].
8. Berdyayev, N.A. (1989). Chelovek i mashina. Problemy sotsiologii i metafiziki tekhniki [Man and machine. Problems of sociology and metaphysics of technology]. Voprosy filosofii, 2, 143-162 [in Russian].
9. Bondar, V. (2002). Pedahohika i filosofiya: vzayemodiya i vzayemozbahachennya [Pedagogics and Philosophy: Interaction and Mutual Enrichment]. Vyshcha osvita Ukrayiny, 3, 14-18 [in Ukrainian].
2. Borinshtein, E.R. (2017). Osnovni pidvalyny vidomoho svitu filosofii osvity [The essential foundations of the known world of the philosophy of education]. Naukove piznannya: metodologiya ta tehnologii, 1, 20-27 [in Ukrainian].
3. Vernadsky, V.I. (1990). Ukraynskyy vopros v russkoe obshcestvo [The Ukrainian Question and the Russian Society]. Rodyna, 4, 90-95 [in Russian].
4. Rozanov, V. (1990). Ot cheho ne udalsya pamyatnyk Hoholyu? [What did the monument to Gogol fail?]. Moscow: Sovetskaya Rossyya [in Russian].
5. Sklovsky, I.Z., & Sklovska, O.I. (1993). Klerykal’nyy factor I yoho vplyv na sutnistno-polityychni zmahhannya Ukrayiny [Clerical factor and its influence on the essence-political competitions of Ukraine]. Politychnyy visnyk. Mynule i suchasnist’. (Vols. II). (pp. 12-15). Kyiv: Kyyivsk’kyy derzh. un-t. [in Ukrainian].
6. Berdyayev, N.A. (1991). Smysl istorii [The meaning of history]. Moscow: Mysl [in Russian].
7. Benedict XVI Roman Pope. (2011). Rolʹ universytetiv v Yevropi tretʹoho tysyacholittya [The Role of Universities in Europe of the Third Millennium]. Katolytsʹkyy visnyk. Vseukrayinsʹkyy dvotyzhnevyk, 3, 11 [in Ukrainian].
8. Berdyayev, N.A. (1989). Chelovek i mashina. Problemy sotsiologii i metafiziki tekhniki [Man and machine. Problems of sociology and metaphysics of technology]. Voprosy filosofii, 2, 143-162 [in Russian].
9. Bondar, V. (2002). Pedahohika i filosofiya: vzayemodiya i vzayemozbahachennya [Pedagogics and Philosophy: Interaction and Mutual Enrichment]. Vyshcha osvita Ukrayiny, 3, 14-18 [in Ukrainian].
Опубліковано
2018-07-05
Як цитувати
AksyonovaV. І. (2018). Філософія соціокультурних значень в інформаційній системі вчора та сьогодні. Науково-теоретичний альманах Грані, 21(6), 39-45. https://doi.org/10.15421/171882
Номер
Розділ
Стаття
