Історико-культурологічна концепція кризи культури і сучасні пошуки основ культури

Ключові слова: майбутнє культури, гуманізм, культура, культурні цінності, криза сучасної культури, концепція культури Й. Хейзінги, ідеали культури

Анотація

Сучасний стан культури характеризується різноманіттям факторів, які виникають в абсолютно різних сферах людської діяльності, і тому поєднати їх для отримання більш-менш повної картини тенденцій культурного розвитку практично неможливо. Звичайно виявлення такого роду тенденцій не може служити повноцінним джерелом для формування концепції сучасної культури і тому, в силу комплексності змісту і функціонування культури, сформувати загальне про неї уявлення, а, отже, визначити сутнісні риси її буття складно. Такого роду дослідження культури виникають або стають особливо актуальними лише в періоди кризи культури. Криза завжди представляється як знецінення загальноприйнятого, що дає можливість побачити або виділити то ціннісно-смислове поле, в якому функціонують суспільні відносини. Поняття кризи містить елемент занепаду, елемент переходу і елемент майбутнього. Й. Хейзінга визначає культуру як завжди спрямовану активність суспільства. В основі культури лежать ідеали, тому необхідною умовою її існування, крім рівноваги духовних і матеріальних цінностей, є її метафізична спрямованість. Але які ідеали сучасної культури? Ці ідеали концептуально пов’язані з ідеєю гуманізму, яка виникла, як відомо, на стику XIV–XV століть, сенс якої зводиться до того, що початковим і кінцевим орієнтиром, а також вихідним джерелом істини, моральності, краси і гармонії визнається людина або по-іншому: гуманізм це глибоко антиметафізичне явище. Отже, як видно, криза сучасної культури пов’язана з відсутністю суспільних ідеалів, що призводить як до занепаду індивідуальної культури особистості, падіння моральності у народів, так і до згасання творчих можливостей культури взагалі. Залишаються цінності суб’єктивні, цінності сім’ї, довільні цінності різного роду громад і колективів, які самі по собі не здатні консолідувати соціум, дати йому належну основу для розвитку. Хоча Й. Хейзінга досліджував кризу культури першої половини XX століття, головні висновки його аналізу багато в чому виявляються актуальні і в наші дні.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

1. Hejzinga, J. (2010). Teni zavtrashnego dnja. Chelovek i kul’tura. Zatemnennyj mir [Shadows of tomorrow. Man and culture. The darkened world]. Saint Petersburg: Izd-vo Ivana Limbaha [in Russian].
2. Gartman, N. (2002). Etika. [Ethics]. Moscow: Vladimir Dal’ [in Russian].
3. Gehlen, A. (1963). Zur Systematik der Anthropologie [On the systematic of anthropology]. Berlin: Luchterhand [in Germany].
4. Genon, R. (2008). Krizis sovremennogo mira [The crisis of the modern world]. Moscow: Jeksmo [in Russian].
5. Habermas, Ju. (2011). Mezhdu naturalizmom i religiej [Between naturalism and religion]. Moscow: Izdatel’stvo «Ves’ Mir» [in Russian].
6. Kozlovski, P. (1997). Kul’tura postmoderna [Culture of postmodernity]. Moscow: Respublika [in Russian].
7. Burd’ye, P. (2016). O gosudarstve: kurs lektsiy v Kollezh de Frans [About the State: a course of lectures at the College de France]. Moscow: Izdatel’skiĭ dom «Delo» [in Russian].
8. Bauman, Z. (2017). Retrotopia. Cambridge: Polity Press
9. Jameson, F.A. (2012). Singular Modernity: Essay on the Ontology of the Present. London: Verso
10. Genon, R. (2012). Mnozhestvennyye sostoyaniya bytiya [Multiple states of being]. Moscow: Belovod’e [in Russian].
Опубліковано
2018-06-14
Як цитувати
Forkosh, S. M. (2018). Історико-культурологічна концепція кризи культури і сучасні пошуки основ культури. Науково-теоретичний альманах Грані, 21(5), 103-108. https://doi.org/10.15421/171874
Розділ
Стаття