Церква і держава в Україні: між дефіцитарністю впливу та нейтралітетом (соціологічний аспект)
Ключові слова:
патріархат, Православна церква, конфесія, духовенство, церква, контроль, державна релігія
Анотація
Нагальною проблемою як для теоретико-соціологічної рефлексії, так і соціальних практик є проблема відносин між соціальними інститутами церкви і держави в сучасному українському суспільстві. Проблема актуалізується як у зв’язку із невизначеністю прихованих протиріч між ключовими релігійними конфесіями, так і через хибно-нейтральну позицію держави, яка проводить політику невтручання у внутрішні справи церкви, і тим самим фактично потурає розпалюванню міжконфесійної ворожнечі. Основна лінія конфлікту проходить між УПЦ МП, УПЦ КП та греко-католицизмом (уніатством). Багато в чому відмінності між ними стосуються зв’язку відповідних релігійних організацій із лобістськими огрупованнями в спецслужбах, які в той чи інший спосіб продовжують свої «кураторські повноваження» щодо православної церкви. Відносини інших конфесій, які можна розглядати в якості вторинних, стосуються маргінального неопротестантизму, який, проте, вступає у відносини з державою лише у зв’язку із православ’ям і греко-католицизмом. Інститути релігії в порівнянні з іншими соціальними інститутами більш консервативні та змінюються вкрай повільно. Релігія закріплює сформовані в попередні епохи цінності, норми, соціальні практики, зразки відносин та ін. Трансформація релігійних інститутів відбувається не синхронно зі зміною інших правових, політичних або економічних інститутів. Релігійні інститути більш стійкі, надають стабілізаційний вплив, вносять елемент наступності та забезпечують суспільству його своєрідність. Влада не має можливості надавати пріоритетну підтримку будь-якої з них, в політичному плані вона залежить від електорату не однієї, а сукупності всіх конфесій. Внаслідок цього роль релігійного чинника в суспільному житті країни дещо розмита. Розколи в православ’ї у своїй соціальній функціональності, обмеженої щодо єдиного Вселенського православ’я, мають деструктивне та дезінтегруюче значення не тільки в церковному, але і в суспільному сенсі.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
1. Balaklatskyi, M.A. (2014). Vplyv relihiinykh mediapovidomlen na tsilovu audytoriiu: rezultaty sotsiolohichnoho opytuvannia (za materialamy protestanskykh ZMI Ukrainy) [The Influence of Religious Media Messages on the Target Audience: Results of a Sociological Survey (Based on Protestant Mass Media in Ukraine)]. Naukovi zapysky Instytutu zhurnalistyky: naukovyi zbirnyk – Scientific Notes of the Institute of Journalism: A Scientific Collection. (Vol. 57). Kyiv [in Ukrainian].
2. Burde, P. (2017). Sotsyalnoe prostranstvo: polia y praktyky [Social space: fields and practices]. Moscow: Institut jeksperimental’noj sociologii; Saint Petersburg: Aleteiia [in Russian].
3. Burde, P. (2016). Sotsyolohyia sotsyalnoho prostranstva [Sociology of Social Space]. Moscow: Institut jeksperimental’noj sociologii; Saint Petersburg: Aleteiia
4. Vlijaet li religioznost’ na politicheskuju konsolidaciju obshhestva? [Does religiousity affect the political consolidation of society?]. (2006). Sociologicheskie issledovanija, 11, 82-89[in Russian].
5. Veber, M. (2017). Hozjajstvennaja jetika mirovyh religij [Economic ethics of world religions] [in Russian].
6. Garadzha, V.I. (2005). Sociologija religii [Sociology of Religion]. (3-d ed., rev.). Moscow: INFRA-M [in Russian].
7. Ioas, X. (2011). Maks Veber i proishozhdenii prav cheloveka: issledovanie kul’turnoj innovacii [Max Weber and the origin of human rights: a study of cultural innovation]. Zhurnal sociologii i social’noj antropologii, 1[in Russian].
8. Lunkin, R. (2011). Zakon o cerkovnom imushhestve: ot fakticheskoj restitucii k prevrashheniju Cerkvi v centr grazhdanskogo obshhestva [The law on church property: from actual restitution to the transformation of the Church into a center of civil society]. Religija i pravo, 1, 10-14 [in Russian].
9. Mchedlova, M.M. (2017). Gosudarstvo i religioznye organizacii: novye sfery i formy vzaimodejstvija [State and Religious Organizations: New Spheres and Forms of Interaction]. Sovremennaja model’ otnoshenij religioznyh organizacij i gosudarstva: rossijskij i mirovoj opyt – The Modern Model of Relations between Religious Organizations and the State: Russian and World Experience: Proceedings of the Scientific and Practical Conference. (pp. 139-149). Moscow: Jurist [in Russian].
10. Nort, D. (2011). Nasilie i social’nye porjadki. Konceptual’nye ramki dlja interpretacii pis’mennoj istorii chelovechestva [Violence and social order. A conceptual framework for interpreting the written history of mankind]. Moscow: Izd. Instituta Gajdara [in Russian].
11. Sinelina, Ju.Ju. (2009). Koncepcii sekuljarizacii v sociologicheskoj teorii. Teoreticheskie aspekty izuchenija religioznosti naselenija v sociologii religii [The concept of secularization in sociological theory. Theoretical aspects of studying the religiosity of the population in the sociology of religion]. Moscow: OAO RIC ISPI RAN [in Russian].
12. Smus, A.H. (2014). Peredumovy vynyknennia relihiinoho kontentu v suchasnomu ukrainskomu mas-mediinomu prostori [Prerequisites for the emergence of religious content in the modern Ukrainian mass-media space]. Naukovi zapysky Instytutu zhurnalistyky: naukovyi zbirnyk – Scientific notes of the Institute of Journalism: a scientific collection. (Vol. 56). (pp. 219-222). Kyiv [in Ukrainian].
13. Khrystyianska kraina [The Christian Country]. Ukrainskyi tyzhden, 50. Retrieved from: http://tyzhden.ua/Publication/7398 [in Ukrainian].
14. Mezhdu naturalizmom i religiej. Filosofskie stat’i [Between naturalism and religion. Philosophical articles]. (2011). M. B. Skuratova (Trans.). Moscow: Ves myr [in Russian].
2. Burde, P. (2017). Sotsyalnoe prostranstvo: polia y praktyky [Social space: fields and practices]. Moscow: Institut jeksperimental’noj sociologii; Saint Petersburg: Aleteiia [in Russian].
3. Burde, P. (2016). Sotsyolohyia sotsyalnoho prostranstva [Sociology of Social Space]. Moscow: Institut jeksperimental’noj sociologii; Saint Petersburg: Aleteiia
4. Vlijaet li religioznost’ na politicheskuju konsolidaciju obshhestva? [Does religiousity affect the political consolidation of society?]. (2006). Sociologicheskie issledovanija, 11, 82-89[in Russian].
5. Veber, M. (2017). Hozjajstvennaja jetika mirovyh religij [Economic ethics of world religions] [in Russian].
6. Garadzha, V.I. (2005). Sociologija religii [Sociology of Religion]. (3-d ed., rev.). Moscow: INFRA-M [in Russian].
7. Ioas, X. (2011). Maks Veber i proishozhdenii prav cheloveka: issledovanie kul’turnoj innovacii [Max Weber and the origin of human rights: a study of cultural innovation]. Zhurnal sociologii i social’noj antropologii, 1[in Russian].
8. Lunkin, R. (2011). Zakon o cerkovnom imushhestve: ot fakticheskoj restitucii k prevrashheniju Cerkvi v centr grazhdanskogo obshhestva [The law on church property: from actual restitution to the transformation of the Church into a center of civil society]. Religija i pravo, 1, 10-14 [in Russian].
9. Mchedlova, M.M. (2017). Gosudarstvo i religioznye organizacii: novye sfery i formy vzaimodejstvija [State and Religious Organizations: New Spheres and Forms of Interaction]. Sovremennaja model’ otnoshenij religioznyh organizacij i gosudarstva: rossijskij i mirovoj opyt – The Modern Model of Relations between Religious Organizations and the State: Russian and World Experience: Proceedings of the Scientific and Practical Conference. (pp. 139-149). Moscow: Jurist [in Russian].
10. Nort, D. (2011). Nasilie i social’nye porjadki. Konceptual’nye ramki dlja interpretacii pis’mennoj istorii chelovechestva [Violence and social order. A conceptual framework for interpreting the written history of mankind]. Moscow: Izd. Instituta Gajdara [in Russian].
11. Sinelina, Ju.Ju. (2009). Koncepcii sekuljarizacii v sociologicheskoj teorii. Teoreticheskie aspekty izuchenija religioznosti naselenija v sociologii religii [The concept of secularization in sociological theory. Theoretical aspects of studying the religiosity of the population in the sociology of religion]. Moscow: OAO RIC ISPI RAN [in Russian].
12. Smus, A.H. (2014). Peredumovy vynyknennia relihiinoho kontentu v suchasnomu ukrainskomu mas-mediinomu prostori [Prerequisites for the emergence of religious content in the modern Ukrainian mass-media space]. Naukovi zapysky Instytutu zhurnalistyky: naukovyi zbirnyk – Scientific notes of the Institute of Journalism: a scientific collection. (Vol. 56). (pp. 219-222). Kyiv [in Ukrainian].
13. Khrystyianska kraina [The Christian Country]. Ukrainskyi tyzhden, 50. Retrieved from: http://tyzhden.ua/Publication/7398 [in Ukrainian].
14. Mezhdu naturalizmom i religiej. Filosofskie stat’i [Between naturalism and religion. Philosophical articles]. (2011). M. B. Skuratova (Trans.). Moscow: Ves myr [in Russian].
Опубліковано
2018-06-14
Як цитувати
Romanenko, V. A. (2018). Церква і держава в Україні: між дефіцитарністю впливу та нейтралітетом (соціологічний аспект). Науково-теоретичний альманах Грані, 21(5), 6-12. https://doi.org/10.15421/171863
Номер
Розділ
Стаття
