Автоматизм соціальної практики як родова атрибуція поняття


  • Kateryna V. Nastoiashcha Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Ключові слова: практики, атрибуції практики, неусвідомлюваність, автоматизм, практична свідомість, природня установка

Анотація

Стаття присвячена аналізу поняття практики, основній його атрибуції. Неусвідомлюваність, автоматизм визначається як родова атрибуція цього поняття. Ця характеристика є загальною для практик незалежно від того, з якої позиції вони розглядаються і до якого типу належать. Саме вони визначають практику, як практику, відрізняючи її від інших елементів культурної системи. Саме неусвідомлюваність як характеристика практики стала причиною того, що практики часто називаються фоновими, латентними. Багаторазова повторюваність практики протягом життя робить її автоматичною і виміщає пов’язану з нею природню установку в підсвідоме людини, а культурно – в той самий фон повсякденності, через який практика настільки сприймається як належне і звичайне, що не помічається, стає невидимою. Практика виконує механічні прості задачі існування нашого тіла в соціумі, і разом із цим вона є тим, що нас культурно вбудовує в цей соціум, робить нас його елементом. Так, саме практика стає тим локусом перетину каузального з духовним, як культурним, видимого з невидимим, стає емпірично доступним мереживом кордонних значень, харизматичних змістів культури, які піддаються візуалізації.

Посилання

1.Reckwitz, A. (2002). Toward a Theory of Social Practices: A Development in Culturalist Theorizing. European Journal of Social Theory, 5 (2), 243-263.
2. Shtompka, P. (1996). Sotsyolohyia sotsyalnykh yzmenenyi [Sociology of social change]. Moscow: Aspekt-Press [in Russian].
3. Vakhshtain, V.S. (2011). Sotsyolohyia povsednevnosty y teoryia freimov [Sociology of everyday life and theory of frames]. SPb.: Yzd-vo Evropeiskoho un-ta [in Russian].
4. Schatzki, T. (1996). Social practices: A Wittgensteinian approach to human activity and the social. New York.: Cambridge University Press
5. Burde, P. (2008). Praktycheskyi smysl [Practical meaning]. SPb.: Aleteiia [in Russian].
6. Hyddens, E. (2003). Ustroenye obshchestva: Ocherk teoryy strukturatsyy [Society’s outlook: An outline of the theory of structure]. Moscow: Akademycheskyi proekt [in Russian].
7. Volkov, V.V., & Kharkhordyn, O.V. (2008). Teoryia praktyk [Theory of Practices]. SPb [in Russian].
8. Nalymov, V.V. (1989). Spontannost soznanyia: Veroiatnostnaia teoryia smyslov y smyslovaia arkhytektonyka lychnosty [Spontaneity of consciousness: Probabilistic theory of meanings and semantic architectonics of personality]. Moscow: Yzd-vo «Prometei» MHPY ym. Lenyna [in Russian].
9. Kliuev, A., & Kachalkyn, A. (2000). Yntehralnaia psykhofyzyolohyia kak ynstrument adekvatnoho otrazhenyia psykhycheskoi deiatelnosty cheloveka [Integral psychophysiology as a tool for adequately reflecting a person’s mental activity]. Prykladnaia psykholohyia, 5, 9-16 [in Russian].
10. Uznadze, D.N. (2001). Osnovnye polozhenyia teoryy ustanovky [Basic theories of the theory of installation]. Eksperymentalnye osnovy psykholohyy ustanovky. Tbylysy [in Russian].
11. Shiuts, A. (2005). Smyslovaia struktura povsednevnoho myra: Ocherky po fenomenolohycheskoi sotsyolohyy [Semantic Structure of the Everyday World: Essays on Phenomenological Sociology]. Moscow: Yn-t Fonda «Obshchestvennoe mnenye» [in Russian].
12. Melnykov, A. (2010). Sotsyolohycheskaia ynterpretatsyia ekzystentsyalnykh tsennostei [Sociological interpretation of existential values]. Sotsiolohichni doslidzhennia. Luhansk: SNU im. V. Dalia, 10, 130-142 [in Russian].
13. Polany, M. (1985). Lychnostnoe znanye [Personal knowledge]. Moscow: Prohress [in Russian].
14.Tytarenko, T.M., Kochubeinyk, O.M., & Cheremnykh, K.O. (2014). Psykholohichni praktyky konstruiuvannia zhyttia v umovakh postmodernoi sotsialnosti: monohrafiia [Psychological practices of constructing life in the conditions of postmodern sociality]. Kyiv: Milenium [in Ukrainian].
Опубліковано
2018-04-20
Як цитувати цю статтю:
Nastoiashcha, K. (2018). Автоматизм соціальної практики як родова атрибуція поняття. Грані, 21(3), 41-47. https://doi.org/10.15421/10.15421/171836
Розділ
Статті