Теоретико-методологічні аспекти дослідження політичної реальності ранньомодерної України


  • V. M. Gotsulyak Хмельницький національний університет
Ключові слова: https://doi.org/10.15421/171826
Ключові слова: пізнання, рефлексія, методологія, історична реконструкція, історичні процеси

Анотація

З’ясовано, що пізнання деякої історичної реальності не обмежується фактографічною реконструкцією подій. Воно мусить зосередитися на осмисленні суті тих процесів (соціальних, політичних, духовних), які відбуваються в історії. Опис історичних фактів повинен доповнюватися їх поясненням шляхом проникнення в духовний світ людини. Інтерес дослідника сконцентрований на пізнанні одиничного, конкретного, на поясненні унікальних, неповторних явищ історії та культури. Але за цим одиничним завжди проглядається загальне – сутність процесів і дій в історії. Тому соціально-філософське узагальнення й теоретичне осмислення є необхідною процедурою історико-політичного аналізу.Виявлено, що історичне пізнання, опис і пояснення унікальних явищ історичного процесу не може протиставлятися суто теоретичному осмисленню.Встановлено, що пізнання української політичної історії не зводиться до побудови якоїсь її єдиної схеми, моделі чи варіанту. Складна інтегральна проблема припускає багатоваріантність шляхів її дослідження, використання досягнень різних наук, відходу від усталених пізнавальних принципів і методів. Доведено, що суттєву роль у дослідженні політичної думки ранньомодерної України займає історична реконструкція, завдяки якій відтворюються загальна картина українського буття і політична реальність XVII-XVIII ст.

Посилання

1. Barh, M. A. (1987). Epokhy y ydey: stanovlenye ystoryzma [Epochs and ideas: the formation of historicism]. Moscow: Mysl [in Russian].
2. Bakhtyn, M. M. (1979). Problemy poetyky Dostoevskoho [Problems of Dostoevsky’s poetics]. Moscow: Sovetskaia Rossyia [in Russian].
3. Hurevych, A. Ia. (1990). Sotsyalnaia ystoryia y ystorycheskaia nauka [Social history and historical science]. Voprosy fylosofyy, 4, 23-35. [in Russian].
4. Petruk, N. K., (2007). Ukrainska dukhovna kultura XVI-XVII st.: sotsialna orhanizatsiia i formuvannia prostoru natsionalnoho buttia [Ukrainian spiritual culture of XVI-XVII centuries: social organization and formation of the space of national existence]. Khmelnytskyi [in Ukrainian].
5. Rykkert, H. (1998). Fylosofyia zhyzny [Philosophy of life]. Kyiv: Nyka-Tsentr [in Ukrainian].
6. Stepyn, V. S. (2004). Henezys sotsyalno-humanytarnykh nauk (fylosofskyi y metodolohycheskyi aspekty) [The genesis of social and human sciences (philosophical and methodological aspects)]. Voprosy fylosofyy 3, 37-43 [in Russian].
7. Tosh, Dz. (2000). Stremlenye k ystyne: kak ovladet masterstvom ystoryka [The desire for truth: how to master the skill of a historian]. Moscow: Ves Myr [in Russian].
8. Fevr, L. (1991). Boy za ystoryiu [Battles for history]. Moscow: Nauka [in Russian].
9. Kheizynha, Y. (1995). Osen Srednevekovia [Autumn of the Middle Ages]. Moscow: Yzdatelskaia hruppa «Prohress» - «Kultura» [in Russian].
Опубліковано
2018-04-09
Як цитувати цю статтю:
Gotsulyak, V. (2018). Теоретико-методологічні аспекти дослідження політичної реальності ранньомодерної України. Грані, 21(2), 128-133. https://doi.org/10.15421/171826
Розділ
Статті