Релігійний плюралізм у сучасному соціологічному теоретизуванні
Анотація
У статті проаналізовано релігійний плюралізм у сучасному соціологічному теоретизуванні, зокрема в контексті теорії релігійної економіки та теорії секуляризації. З’ясовано значення релігійного плюралізму для розвитку теорії релігійної економіки як «нової» парадигми в соціології релігії. Розкрито виміри релігійного плюралізму, а саме: (1) плюралізм релігійних споживачів; (2) плюралізм постачальників; (3) плюралізм ресурсів (релігійні переваги і чисельність населення). При цьому вказано, що плюралізм релігійних споживачів є продуктом плюралізму постачальників, а він, своєю чергою, є продуктом плюралізму ресурсів. Охарактеризовано взаємозв’язок релігійного плюралізму та релігійної активності. Встановлено, що необхідно взагалі відмовитися від прагнення до єдиного підходу («загального закону»), який пояснює відносини між релігійним плюралізмом і релігійною участю. Висвітлене питання методології вимірювання релігійного плюралізму. Виявлено, що наслідком збільшення розміру будь-якої релігійної групи є обов’язковий ріст плюралізму, але до певної межі. Досліджено зв’язок між збільшенням релігійної пропозиції і релігійністю. З’ясовано, що надлишкова релігійна пропозиція не приводить до збільшення релігійності.Завантаження
Посилання
Kazanova, Kh. (2017). Po toy bik sekulyaryzatsiyi: relihiyna ta sekulyarna dynamika nashoyi hlobal’noyi doby [On the other side of secularization: the religious and secular dynamics of our global time]. Kyiv, DUKh I LITERA (in Ukrainian).
Kargina, I. G. (2014). Sociologicheskie refleksii sovremennogo religioznogo pljuralizma : monografija [Sociological reflections of modern religious pluralism: monograph]. Mosk. gos. in-t mezhdunar. otnoshenij (un-t) MID Rossii, kaf. sociologii. Moskow, MGIMO-Universitet (in Russian).
Kargina, I. G. (2015). Sovremennyj religioznyj pljuralіzm : teoretiko-sociologicheskij analiz [Modern religious pluralism: the theoretical-sociological analysis]. Moskow (in Russian).
Berger, P. (1999). The Desecularization of the World: Resurgent Religion and World Politics. P. Berger (ed.). Mich.: Ethics and Policy Center and Wm. B. Eerdmans Publishing Co.
Chambers, P. (2004). Religion, Secularization and Social Change: Congregational Studies in a Post-Christian Society. Cardiff: University of Wales Press.
Chaves, M., & Gorski, P. (2001). Religious Pluralism and Religious Participation. Annual Review of Sociology, 27, 261-281 (in English)
Democracy and the New Religious Pluralism (2007). T. Banchoff (ed.). New York: Oxford University Press, Inc.
Finke, R., & Scheitle, C. (2009). Pluralism as Outcome: The Ecology of Religious Resources, Suppliers, and Consumers. Interdisciplinary Journal of Research on Religion, 5.
Finke, R., & Stark, R. (2003). The Dynamics of Religious Economies. Handbook of the Sociology Religion. Cambridge, NY: Cambridge University Press. (in English)
Finke, R., & Stark, R. (2003). The Dynamics of Religious Economies. Handbook of the Sociology Religion. Cambridge, NY: Cambridge University Press.
Gill, R. (1993). The Myth of the Empty Church. London: SPCK.
Huber, S., & Ketola, K., Traunmuller, R. (2012). Religious Diversity and Religious Vitality: New Measuring Strategies and Empirical Evidence. Interdisciplinary Journal of Research on Religion, 9; Huber, S., Huber, O. (2012). The Centrality of Religiosity Scale. Religions, 3.
Pluralism project Harvard University. Access mode: http://www.pluralism.org.
Religious Pluralism: Framing Religious Diversity in the Contemporary World (2014). G. Giordan and E. Pace (eds.). New York: Springer.
Voas, D., & Olson, D., & Crockett, A. (2002). Religious Pluralism and Participation: Why Previous Research Is Wrong. American Sociological Review, 64, 212-231.
Warner, S. (1993). Work in Progress Towards a New Paradigm for the Sociological Study of Religion in the United States. American Journal of Sociology, 98, 1044-1093.
