Теоретичне підґрунтя радикального салафізму
Анотація
Показано, що, будучи одним із потужних напрямків в ісламі, салафізм має не тільки самобутній набір релігійних уявлень та практик, але й власну теоретико-релігійну основу у вигляді специфічної релігійно-правової та релігійно-філософської традиції тлумачення мусульманського вчення. З’ясовано, що у складуванні теоретичної бази салафізму наявні два наступних етапи: релігійно-правовий, який представлений, зокрема, ідеями таких мислителів, як Ахмад ібн Ханбаль та Мухаммад ібн Абд аль-Ваххаб ібн Сулейман ат-Тамімі; а також релігійно-філософський етап, який представлений, зокрема, такими авторами, як Абу аль-Ала Маудуді та Саїд Кутб. Було аргументовано, що специфічність тлумачення салафітами понять «таухід», «такфір», «джихад» складають ядро самобутності теоретичної бази радикального салафізму. Вказано, що ідею таухіду салафіти тлумачать, по-перше, надзвичайно ригористично, а по-друге, проеціюючи релігійні уявлення на політико-правову сферу. Практику «такфіру» салафіти тлумачать дуже широко, вважаючи, що звинувачення у куфрі може бути спрямовано не тільки на представників усіх релігій, окрім ісламу, але і на мусульман, які не хочуть власними діями доводити те, що вони не є мушріками. Серед тлумачень джихаду радикальні салафіти вважають можливим пропагувати та практикувати «джихад у формі меча» не тільки в якості засобу захисту, але і як наступальний засіб.Завантаження
Посилання
Syed Abul A’la Maududi (1993). Jeticheskie vozzrenija islama [Ethical views of Islam]. Access mode: http://portal21.ru/news/we_recommend.php??ELEMENT_ID=1068 (data of the access 12.08.2017) (in Russian).
Al’ Hatib, I. J. (2003). Salafitskij radikalizm i transformacija idejnyh doktrin v sunnitskom islame [Salafi radicalism and transformation of ideological doctrines in Sunni Islam]. Mahachkala (in Russian).
Berezhnoj, S. E. (2004). Islamskij fundamentalizm na Juge Rossii [Islamic fundamentalism in the South of Russia]. Rostov-na-Donu (in Russian).
Dobaev, I. P. (2003). Islamskij radikalizm [Islamic radicalism]. Rostov-na-Donu (in Russian).
Kadyrova, K. A. (2015). JDzhihad v trudah Abu Alya al-Maududi [Jihad in the writings of Abu Ala al-Maududi]. Vestnik RUDN, 1, 48 – 65 (in Russian).
Kanah, A. (2013). Dzhihadіjs’kij salafіzm jak nove javishhe u mіzhnarodnіj polіticі [Jihadi Salafism as a new phenomenon in international politics]. Ukraїns’ke relіgієznavstvo, 68, 109 –113 (in Ukrainian).
Qutb, S. (2000). Vehi na puti Allaha [Milestones in the path of Allah]. Access mode: www.islamnuri.com/Russ/knigi/Vekhi%20na%20puti%20Allakha.doc (data of the access 12.08.2017) (in Russian).
Muhammad ibn ʿAbd al-Wahhab. (2009). Kniga edinobozhija [The Book of Monotheism]. RTM. Access mode:
https://books.google.com.ua/books?id=AkZrBgAAQBAJ&printsec=frontcover&hl=ru#v=onepage&q&f=false (data of the access 12.08.2017) (in Russian).
Abu Muhammad Kazahstani (2006). Osnovy sunny Imama ahlju as-suna Ahmad ibn Hanbal [Fundamentals of the Sunna of Imam Ahmad ibn Hanbal]. Access mode: https://s2.musulmanin.com/biblioteka/osnoivi_sunni_ahmad_ibn_hanbal_aqida.pdf (data of the access 12.08.2017) (in Russian).
Postnov, A. V. (2011). Netradicionnye techenija v musul’manskom soobshhestve [Unconventional currents in the Muslim community]. Saransk (in Russian).
Rjazanov, D. S. (2011). «Islamskoe gosudarstvo» v tvorchestve Maududi i Kutba [«Islamic State» in the works of Maududi and Qutb]. Istoricheskie, filosofskie, politicheskie i juridicheskie nauki, kul’turologija i iskusstvovedenie. Voprosy teorii i praktiki, 7 (13), 176–180 (in Russian).
Sysoev, D. A. (2011). Islam. Pravoslavnyj vzgljad [Islam. Orthodox view]. St. Petersburg Duhovnoe nasledie (in Russian).
Hajbulaev, Z. H. (2001). Vahhabizm v islame : Istoki i sovremennost’ [Wahhabism in Islam: Origins and the Present]. Mahachkala (in Russian).
Meijer, R. (2014). Global Salafism: Islam’s New Religious Movement. Oxford University Press (in English)
Lauzière, H. (2015). The Making of Salafism: Islamic Reform in the Twentieth Century. Columbia University Press (in English)
