TY - JOUR AU - Zolotnyik, O. P. PY - 2015/04/15 Y2 - 2024/03/29 TI - Любов як суб’єктивний корелят міжособистісних стосунків: наукові спроби визначення поняття та спроби вимірювання JF - Науково-теоретичний альманах Грані JA - ГРАНІ VL - 18 IS - 5 SE - Стаття DO - 10.15421/1715092 UR - https://grani.org.ua/index.php/journal/article/view/197 SP - 16-23 AB - Дана стаття присвячена огляду наукового вивчення феномена любові. Спроби наукового пізнання представлені у вигляді розроблених соціологами і психологами теорій любові, на основі яких дане почуття визначається, класифікується і вимірюється. У статті запропоновані до огляду найбільш популярні теорії вивчення любові: триангулярна теорія любові за Робертом  Дж. Стернбергом, класифікація стилів любові за Джоном Аланом Лі та трансформаційна концепція Е.Гіденса. Важливість вивчення даної тематики пояснюється суб’єктивним визначенням респондентів ролі любові як кореляту міжособистісних стосунків. Любов розглядається як фактор, що виступає як мотивом шлюбу так і компонент, що забезпечує його міцність. Cкладність наукового розуміння любові полягає у відсутності чітких емпіричних референтів для фіксації. Запропоновані до огляду теорії підтверджують свої наукові гіпотези шляхом застосування специфічних методик вимірювання. Пропонуються до огляду: шкала любові та симпатії З.Рубіна, шкала відношення до любові Хендрік С і Хендрік К.( Love Attitude Scale) та шкала любовних відносин Мунро­Адамса. Дані методології широко застосовуються і в сучасному науковому дослідженні, піддаючись модифікаціям та адаптації в залежності від культурних особливостей респондентів. Феномен любові потребує більшого наукового вивчення, з метою його подальшої категоризації, потребою підбору більшого спектра методик та необхідністю включення вивчення цього компонента у соціологічне обстеження міжособистісних стосунків.  ER -