TY - JOUR AU - Feldman, O. B. PY - 2015/02/12 Y2 - 2024/03/29 TI - Альтруїзм у поетично-філософській творчості Тараса Шевченка JF - Науково-теоретичний альманах Грані JA - ГРАНІ VL - 18 IS - 3 SE - Стаття DO - 10.15421/1715069 UR - https://grani.org.ua/index.php/journal/article/view/174 SP - 113-117 AB - Формування української модерної ідентичності відбувалось у час колоніального становища України. Українська душа в умовах російського колоніалізму стала предметом особливої уваги Тараса Шевченка. Творчість Тараса Шевченка генетично й ментально закорінена в українській національній традиції. Український пророк Тарас Шевченко «запрограмував»  українську душу на любов, милосердя, співчуття, солідарність. Альтруїстичний тип свідомості українців у Тараса Шевченка відображають поняття душа та любов. Альтруїстична любов є любов до матері, до України, до людей, до Бога; любов­співчуття, любов­кохання. У поетичному доробку Т. Шевченка набуває особливе значення семантика душі. Вона постає як глибоко внутрішня сутність української  людини, що має індивідуальну своєрідність і схильність до переживання та співпереживання. Душа в Шевченка  є складним поняттям, що залежно від контексту, міняється цілим спектром значень. Підкреслюється  безсмертя та космічність душі, бо душа жива; особливої ваги в контексті шевченківського світобачення набуває зв’язок Бога­душі­добра,серця­душі­кайданів. Душа української людини, що репрезентує альтруїзм чи егоїзм на індивідуальному рівні дає взнаки роздвоєння, виступає місцем драми екзистенційного вибору.У Шевченка мотив самотності протиставлений таким мотивам, як  єднання, приязнь, дружба. Слово душа розширює і поглиблює  символічне значення альтруїзму, конкретизує його: душа­любов, душа­страждання, душа­милосердя, душа­співчуття. У віршах та повістях  Шевченка альтруїстичні вияви має образ кобзаря. ER -