TY - JOUR AU - Гугнін, Едуард PY - 2020/12/30 Y2 - 2024/03/29 TI - Олігархічна корупція: сценарії та технології зовнішнього впливу в Україні (теоретико-соціологічний аспект) JF - Науково-теоретичний альманах Грані JA - ГРАНІ VL - 23 IS - 12 SE - СОЦІОЛОГІЯ DO - 10.15421/1720112 UR - https://grani.org.ua/index.php/journal/article/view/1581 SP - 58-67 AB - В статті побудовано описову характеристики зв’язку між олігархічною корупцією та сценаріями зовнішнього впливу з боку геополітичних альянсів ЄС/НАТО та РФ. Зроблено висновок про те, що корупція олігархату є однією із ключових умов ефективного зовнішнього впливу на Україну та обмеження її культурного, політичного та економічного суверенітету. При цьому інформаційні кампанії з боку інтелектуальних груп лідерів думки поєднуються в дискурсах ЗМІ із публічною комунікацією політичних акторів та конвертуються у відповідні рішення органів законодавчої та виконавчої влади. Наголошено на тому, що інформаційне протиборство відбувається в руслі двох дискурсів: популістсько-проросійського та ліберально-прозахідного. З боку проросійськи-орієнтованих акторів зовнішнього впливу ключові аргументації стосуються ототожнення боротьби з корупцією із обмеженням з боку ЄС та НАТО культурного та політичного суверенітету України. Для зовнішнього впливу через олігархат на органи влади та управління України РФ використовує культурне та медійне трендсетерство, кримінальне кураторство та політичний емісаріат.Відзначено, що з боку ЄС та НАТО контрпропаганда ведеться в напрямку неперервного «проштовхування» програм реформування політичної, економічної, освітньої системи із лейтмотивом боротьби з корупцією та використанням культурного та медійного трендсетерства, політичного емісаріату та гастролерства. Для суспільств ЄС та США політичне гастролерство виступає однією з пріоритетних форм зовнішнього впливу через значні вигоди, які отримують зовнішні центри влади від розміщення груп впливу в державних інституціях. Констатовано, що йдеться, по-перше, про переміщення надлишку неправлячих еліт на периферію, що дозволяє позбутися відповідних незручностей у зв’язку із їх можливим перетворенням на акторів політики. По-друге, про посилення культурного впливу суспільства через завоювання політичними гастролерами статусу тимчасових зразків для наслідування в сфері державного управління. По-третє, політичне гастролерство є вигідним для олігархату через можливість уникнення відповідальності за корупцію із перекладанням її на зовнішні центри влади. По-четверте, політичне гастролерство дозволяє підтримувати образ України як failed state, яка неспроможна забезпечувати рекрутування та селекцію власних еліт та створювати соціальні ліфти для лідерів. ER -