TY - JOUR AU - Kryvitchenko, O. O. PY - 2018/11/19 Y2 - 2024/03/28 TI - Натуралізація самосвідомості: репрезентаціоналістський підхід Ф. Дрецке JF - Науково-теоретичний альманах Грані JA - ГРАНІ VL - 21 IS - 10 SE - Стаття DO - 10.15421/1718145 UR - https://grani.org.ua/index.php/journal/article/view/1273 SP - 181-189 AB - В статті йдеться про проблему самосвідомості, що в перше була сформульована ще Г. Фіхте, і яка полягає у тому, як пояснити усвідомлену самореференцію, не впадаючи у нескінченний регрес або порочне коло, коли самосвідомість заздалегідь передбачається, а не пояснюється. Аналізуючи лінгвістичний підхід С. Шумейкера до самосвідомості, автор покладає, що ключовою властивістю останньої є усвідомлена самореференція. Втім, після розгляду аргументів Шумейкера, автор постулює не можливість розв’язку проблему самосвідомості засобами лінгвістичного аналізу.Тож далі у статті автор звертається до двох висхідних підходів до рішення цієї проблеми: підходу неконцептуальних форм самосвідомості Дж. Бермудеза і дорефлексійної форми самосвідомості Д. Захаві. Висновується незадовільність обох підходів і необхідність визначення самосвідомості у неінтенційних (у феноменологічному тлумаченні), несемантичних, нементальних термінах, тобто у такий натуралістичний спосіб, який би відповідав вимогам, висунутим Л. Бейкер до натуралізму. Для цього автор пропонує звернутися до репрезентаціоналізму, а саме робіт Ф. Дрецке, і спробувати ґрунтувати теорію самосвідомості на його епістемічному твердженні, що репрезентації не потребують «самості», принципу, який спонтанно організовує розумову діяльність і фундує всі інтенційні акти. Автор доходить висновку, що підхід Дрецке уникає нескінченного регресу або колоподібного пояснення, втім, сам проект натуралізації самосвідомості, який базується на нелінгвістичній, натуралізованій формі репрезентації когнітивної системи, що не містить «самості», не може існувати без урахування перспективи першої особи. Одним із вирішень цієї проблеми може бути припущення метафізичного, фундаментального самостосунку, наявного у кожного. Втім, автор наголошує у необхідності його подальшого роз’яснення та узгодження з поглядами редуктивного репрезентаціоналізму. ER -