@article{Мурашкін_2021, title={Квазітрансцендентне і безпосередність ВИЩОГО стану свідомості}, volume={24}, url={https://grani.org.ua/index.php/journal/article/view/1703}, DOI={10.15421/172196}, abstractNote={<p>Метою дослідження є з’ясування і освітлення таких понять як «квазітрансцендентне» і «безпосередність» ВИЩОГО стану свідомості як компенсаторного осяяння. Автор вияв важливості і значимості зв’язку квазітрансцендентного і безпосереднього як характеристик одного конкретного явища психічного життя людини, ВИЩОГО стану свідомості як компенсаторного осяяння. Розглядається безпосередність іншого всередині самої людини, того іншого який регулює і очищує, що відображено в роздумах постмодерністів. Методологія отримання нових знань ґрунтується на компаративному методі дослідження. Розглядались різні стани людини і різне розуміння «квазітрансцендентного» і «безпосереднього» в релігійно-містичній культурі і в сучасній філософії постмодернізму. «Квазітрансцендентність» і «безпосередність іншого» можуть розумітися як інша людина яка має зовсім інший світогляд, зовсім інші природні властивості, а можуть розумітися як певний стан людини. В залежності від цього методологія дослідження повина бути різною. Наукова новизна полягає в тому, що вперше розглядається такий феномен людської природи, як ВИЩИЙ стан свідомості, її компенсаторне осяяння. Сучасна філософія постмодернізму фіксує визнання людиною власного іншого всередині себе, що може бути важливим предметом дослідження. Квазітрансцендентність і безпосередність іншого в постмодернізмі розуміються по-різному. Це і інша людина, яка має абсолютно інший світогляд, яку ніяк не зрозуміти. Але це і ВИЩИЙ стан свідомості самої людини, стан її особливого «я», коли зупиняються всі непотрібні дії. В постмодернізмі цей стан називають по-різному. Показано, що постмодернізм оперує розумінням категорій «квазітрансцендентного і» і<span class="Apple-converted-space">&nbsp; </span>«безпосередність іншого» не тільки як «інша людина», але і як певний стан людини, стан ВИЩОГО. Висновки. З’ясовано, що ВИЩИЙ стан свідомості представлений в постмодернізмі як внутрішне визнання людиною власного іншого всередині себе, може розумітися як компенсаторне осяяння, що є невід’ємним феноменом природи людини. ВИЩИЙ стан свідомості припиняє усіляку неважливу діяльність. Через це йде процес очищенння від застарілих, відживших своє думок і почуттів. Очищення йде в зв’язку з тим, що існують компенсаторні механізми психіки які притаманні самій природі людини, які здатні оновлювати психічні процеси. Поняття «квазітрансцендентність» і «безпосередність» виглядають як властивості-характеристики одного і того же стану свідомості.</p&gt;}, number={10}, journal={Науково-теоретичний альманах Грані}, author={Мурашкін, Михайло}, year={2021}, month={Жов}, pages={19-24} }