@article{Кравцов_Богомаз_2020, title={Гуманітарна складова формування комунікативних компетенцій студентів технічного університету}, volume={23}, url={https://grani.org.ua/index.php/journal/article/view/1492}, DOI={10.15421/172035}, abstractNote={<p>У статті автори розглядають освіту як вирішальну умову формування ключових компетенцій особистості. Питання про гуманізацію технічної освіти є дуже актуальним на сьогодні. Автори вважають, що породження техногенного типу культури веде до духовного зубожіння особистості. Відбувається дегуманізація освіти, яка перетворюється на вироблення у майбутніх інженерів лише професійних умінь і навичок. Автори вважають, що обмеження гуманітарного циклу дисциплін у технічних університетах ставить під сумнів можливість підготовки інженерів, у яких високий професіоналізм поєднується з розвиненими комунікативними компетенціями. Особлива увага приділяється місцю і ролі вивчення філософії, яка, як вважав І. Кант, ставить своїм завданням, щоб «людина мала мужність жити своїм власним розумом». Автори зазначають, що питання усвідомлення себе як людини суспільства, в якому вона живе, цінностей, на яких будуються відносини між людьми, і виховуються діти, можуть виникнути саме в ситуації, якщо майбутньому інженеру надати можливість познайомитися з філософією Платона, Канта чи Гегеля, з Марксом і Гайдеггером. Велика частина студентів, яких питання навколишнього світу і місця людини в ньому не цікавлять, як раз і є тією аудиторією, якій необхідно роз’яснення реального стану речей і тих питань, про які і каже академічна філософія. Автори розкривають зміст поняття «людський фактор», яке означає перш за все зрозуміти людину, увійти в світ її інтересів, потреб, очікувань, осягнути безліч її дій, тобто побачити її особистість. На думку авторів, межі поняття компетенції є динамічними. Зміна кордонів залежить від того, який аспект компетенції буде виокремлений дослідником. Англійська школа компетенцій спрямована на вивчення характеристик діяльності та їх виконання, тоді як американська концентрується на людях, що цю діяльність виконують. Автори виходять з того, що відбір компетенцій на сьогоднішній момент залишається однією з актуальних проблем освіти в контексті компетентнісного підходу. Відповідно, і мета освіти співвідноситься з формуванням ключових компетенцій (компетентностей). Робиться висновок, що від компетентнісного змісту освіти залежить позиціонування освіти (у першу чергу професійного) в полі соціальних смислів.</p&gt;}, number={4}, journal={Науково-теоретичний альманах Грані}, author={Кравцов, Юрій and Богомаз, Констянтін}, year={2020}, month={Лип}, pages={6-12} }