@article{Борисов_Шеремет_2019, title={Вплив статусів припису на інтенсивність навчальної практики студентів}, volume={22}, url={https://grani.org.ua/index.php/journal/article/view/1422}, DOI={10.15421/171981}, abstractNote={<p>У статті досліджується вплив аскриптивних статусів студентів на хід їхньої професійної соціалізації. Роз-<br>глянуто ознаки гетерогенності студентства як соціально-демографічної групи. Автори розглядають аскриптивні<br>статуси як соціальні ознаки, що можуть обмежувати доступ студентів до здобуття вищої освіти. Зазначається<br>низка аскриптивних статусів, що можуть мати обмежуючий вплив, а саме: стать, економічний та культурний ка-<br>пітали сім’ї, місце проживання перед вступом до закладу вищої освіти. Серед чинників професійної соціалізації<br>зазначаються статусні позиції студентів, освітні диспозиції, зміст і спрямованість навчального процесу. Навчан-<br>ня студентів у ЗВО розглядається крізь призму набуття компетентностей, які вони отримують унаслідок реалі-<br>зації освітніх практик. Професійна соціалізація розглянута як процес набуття професійних компетентностей у<br>процесі виконання освітніх практик. Поняття освітньої практики застосовується з позиції конструктивістського<br>структуралізму П. Бурдьє та визначається як рутинізовані, неусвідомлені акти, що повторюються в часі, та спря-<br>мовані на реалізацію стратегій ціледосягнення у певній сфері соціальної дійсності. Визначення ступеню впливу<br>аскриптивних статусів на процес професійної соціалізації у ЗВО автори здійснюють за допомогою результатів<br>кількісного опитування українських студентів (дослідження проведено у 2014/2015 рр., усього опитано 797 сту-<br>дентів українських ЗВО та 417 студентів польських ЗВО). Проаналізовано зв’язок між інтенсивністю освітніх<br>практик, що сприяє залученості до навчального процесу, та академічною успішністю. З’ясовано та схарактери-<br>зовано наявність ієрархії освітніх практик з позиції їхньої результативності. Автори доходять висновку щодо<br>наявності залежності між аскриптивним статусним набором студентів та ступенем інтенсивності їхньої про-<br>фесійної соціалізації. Виявлено найбільшу «капіталомістськість» культурного капіталу сім’ї студентів порівня-<br>но з іншими їхніми аскриптивними статусами.</p&gt;}, number={8}, journal={Науково-теоретичний альманах Грані}, author={Борисов, Р. І. and Шеремет, І. І.}, year={2019}, month={Сер}, pages={29-36} }