@article{Pashynska_2018, title={Опора на тіло як фундамент стійкості самоідентичності особистості}, volume={21}, url={https://grani.org.ua/index.php/journal/article/view/1222}, DOI={10.15421/1718106}, abstractNote={<p>Стаття присвячена дослідженню ролі тілесності у формуванні стійкості самоідентичності особистості. З’ясовано, що поняття «тілесність людини» включає в себе взаємодію не лише з власним тілом, а й з іншими тілами. Виявлено, що дослідження власної тілесності актуалізується, коли людина відривається від «тіла сім’ї» та має долучитися до «тіла соціального». Власне, цей процес і може викликати кризу самоідентичності. До чого, зокрема, спонукає і нестабільний стан нашого суспільства. Тож тілесна ідентифікація має відношення до соціалізації особистості.<span class="Apple-converted-space">&nbsp;</span></p> <p>Щоб її набути, особистість має опанувати власним тілом, вжитися у власне соціальне тіло та створити власну внутрішню культуру турботи про тіло. Опанування власним тілом є переживанням своєї тілесності, відчуттям значимості свого тіла, встановленням його меж. Вживання у власне соціальне<span class="Apple-converted-space">&nbsp; </span>тіло передбачає вдосконалення його, створення певного тілесного іміджу, який має відповідати становищу людини в суспільстві. Внутрішня культура турботи про тіло має включати культуру харчування, режим сну, контроль фізичних навантажень, чистоту та охайність зовнішнього вигляду і т. п.</p> <p>Встановлено, що опора людини на власне тіло може допомогти їй не втратити власну ідентичність як в процесі соціалізації, так і в соціальному просторі взагалі. Для цього необхідне створення діалогічних стосунків зі своїм тілом, вміння прислухатися до його сигналів.<span class="Apple-converted-space">&nbsp; </span>Саме за таких умов тіло людини виступить тим Іншим, спираючись на яке, людина має більше шансів зберегти власну ідентичність.<span class="Apple-converted-space">&nbsp;</span></p> <p>З’ясовано, що в процесі соціалізації буде плідним спочатку налагодити стосунки з тілом міста як одиницею соціального простору. При цьому тіло маленького містечка більш органічне і природне, тож в ньому кращі умови для особистості, щоб екзистенціально відкритися Іншим і зберегти свою самоідентичність.<span class="Apple-converted-space">&nbsp;</span></p> <p>Доведено, що тілесна самість має доповнювати психічну самість. Їх єдність забезпечить особистості конструктивну стійкість самоідентичності. Останню символічно вдало передає рослина «водяна лілія».</p&gt;}, number={8}, journal={Науково-теоретичний альманах Грані}, author={Pashynska, A. V.}, year={2018}, month={Вер}, pages={94-102} }